Китайський марсохід Zhurong виявив свідчення існування рідкої води в низьких широтах Марса. Це дозволяє позначити потенційно населені зони Червоної планети
Як пише KURAZH, про це повідомляє SciTechDaily.
Відкриття спростовує існуючі уявлення про те, що вода на Марсі може існувати лише у твердому чи газоподібному стані. Воно було зроблено шляхом аналізу морфологічних особливостей та мінерального стану дюн у районі посадки апарату.
Під час попередніх досліджень вчені встановили, що рідка вода існувала у минулому Марса. Але після зникнення ранньої атмосфери клімат планети різко змінився. Дуже низький тиск і вміст водяної пари ускладнюють стійке існування рідкої води на Марсі сьогодні. Тому вчені вважали, що вода може існувати там лише у твердій чи газоподібній формі.
Але краплі, які спостерігалися на роботизованій руці апарату «Фенікс», показали, що у високих широтах Марса влітку може з’являтися рідка солона вода. Проведене моделювання показало також, що кліматичні умови, які підходять для появи рідкої води, можуть періодично створюватися в деяких районах Марса і сьогодні. Але наразі не було знайдено свідчень присутності рідкої води в низьких широтах.
Тепер же Zhurong заповнив цю прогалину. Використавши дані з камер ровера, вчені помітили важливі особливості на поверхні дюн: кірки, тріщини, грануляції, багатокутні гребені та смугоподібний слід. Аналіз спектральних даних показав, що верхній шар дюн багатий на гідратовані сульфати, гідратований кремнезем, мінерали тривалентного оксиду заліза (особливо феригідритом) і, можливо, хлориди.
“Згідно з виміряними Zhurong та іншими марсоходами метеорологічними даними, ми дійшли висновку, що ці характеристики поверхні дюн були пов’язані з участю рідкої солоної води, що утворилася в результаті подальшого танення інею/снігу, що падає на соляні поверхні дюн, коли відбувається охолодження”, – заявив керівник групи дослідників Сяогуан Цінь з Інституту геології та геофізики (IGG) Китайської академії наук (CAS).
Поява солей у дюнах сприяє таненню снігу або інею з утворенням солоної рідкої води. Коли солона вода висихає, обложені гідратовані сульфати, опал, оксид заліза та інші гідратовані мінерали цементують частинки піску, утворюючи кірку. Після цього через усадку породи кірка тріскається. Пізніший процес танення інею/снігу призводить до утворення багатокутних гребенів та смугоподібного сліду на поверхні кірки.
Вік дюн становить приблизно 400 тисяч – 1,4 мільйона років. Вчені припускають, що перенесення водяної пари від полярного крижаного щита до екватора призвело до того, що в низьких широтах Марса з’являлася вода. І цей процес був повторюваним. На думку дослідників, потім вода охолоджувалася, випадала інеєм, що згодом призводило до утворення кірок на дюнах. Через це дюни тверділи та зберігали сліди водної активності.
