Потовиділення відіграє ключову роль у регуляції температури тіла людини. Коли температура підвищується, організм виділяє піт, який охолоджує тіло. Однак разом із рідиною втрачаються й електроліти, тому під час активного потовиділення (внаслідок спеки, фізичних вправ або стресу) важливо регулярно поповнювати запаси води та електролітів, аби уникнути зневоднення.
Про це розповідає KURAZH
Які залози відповідають за запах поту
Піт виробляють два типи потових залоз: еккринні та апокринні. Еккринні залози розташовані по всьому тілу та відповідають за терморегуляцію. Апокринні залози знаходяться у зонах з волосяним покривом (пахви, пахова область, лобок) і активізуються переважно під час стресу або фізичних навантажень. Піт з апокринних залоз часто має неприємний запах, оскільки ці залози починають працювати у підлітковому віці, а у дітей такий запах зазвичай відсутній.
Причини неприємного запаху поту
Сам по собі піт не має запаху. Неприємний аромат з’являється, коли піт контактує зі шкірою, особливо у місцях з великою кількістю бактерій — у пахвах, паху та на ступнях. Апокринний піт містить білки, стероїди та жири. Бактерії, насамперед Corynebacterium і Staphylococcus, розщеплюють ці речовини, виділяючи леткі жирні кислоти. Саме вони й спричиняють різкий запах. Тому простого витирання поту недостатньо — бактеріальна флора лишається на шкірі.
“Ефективна боротьба вимагає зменшення як бактеріальної популяції, так і кількості поживних речовин для них (тобто самого поту, особливо апокринного)”.
Щоб запобігти розмноженню бактерій, важливо не лише регулярно мити шкіру, а й ретельно висушувати її після душу, особливо у складках, під пахвами, у паху та між пальцями ніг. Антиперспіранти, присипки чи спеціальні дезодоруючі засоби для ніг допомагають тримати шкіру сухою, створюючи несприятливе середовище для мікроорганізмів.
Фактори, що впливають на запах поту
- Гострі спеції та приправи стимулюють потовиділення та можуть посилити різкість запаху.
- Захворювання: інфекційні, ендокринні (наприклад, цукровий діабет, підвищена активність щитоподібної залози), проблеми з нирками, печінкою або рідкісні генетичні розлади (наприклад, триметиламінурія) можуть впливати на запах поту. При триметиламінурії організм не розщеплює речовину триметиламін, що призводить до рибного запаху.
- Стрес активізує апокринні залози, посилюючи потовиділення та неприємний аромат.
- Гіпергідроз — стан надмірного потовиділення, який не завжди можна вирішити гігієнічними засобами. Якщо проблема заважає повсякденному життю, варто звернутися до лікаря.
- Генетика також може впливати на схильність до підвищеного потовиділення та запаху.
Дієві способи зменшити запах поту
- Приймайте душ не рідше одного разу на день.
- Використовуйте антибактеріальне мило, якщо звичайні гігієнічні засоби не допомагають (але не зловживайте ним, щоби не порушити мікробіом шкіри).
- Підбирайте дезодоранти та антиперспіранти за потребою. Антиперспіранти краще наносити на суху та чисту шкіру перед сном, щоб солі алюмінію ефективно блокували роботу потових залоз протягом наступного дня.
- Обирайте одяг з натуральних матеріалів, які дозволяють тілу дихати. Штучні тканини, такі як поліестер чи нейлон, можуть створити сприятливі умови для розмноження бактерій та затримувати запах.
- Корегуйте раціон: зменшіть кількість гострих страв, часнику, цибулі, алкоголю та інших продуктів, що можуть вплинути на запах тіла.
- Видаляйте волосся у пахвових западинах для зниження ризику накопичення поту та бактерій.
Коли потрібно звертатися до лікаря
Якщо неприємний запах поту триває довго, викликає дискомфорт і не піддається профілактичним та гігієнічним заходам, слід проконсультуватися з лікарем. Фахівець допоможе визначити причину та призначить необхідне лікування.
Таким чином, основним джерелом неприємного запаху є взаємодія поту з бактеріями на шкірі. Причини можуть бути як зовнішні (активність, стрес, спека), так і внутрішні (порушення роботи організму). У більшості випадків допомагають дотримання особистої гігієни та зміна звичок, однак при підозрі на медичні проблеми необхідна консультація спеціаліста.