Max Катаракта — це офтальмологічне захворювання, яке характеризується помутнінням кришталика ока, внаслідок чого погіршується якість зору. У більшості випадків патологія розвивається поступово, і на ранніх стадіях симптоми можуть бути майже непомітними. Людина може відчувати незначне зниження чіткості, світлочутливість або ефект “туману” перед очима. З часом стан погіршується, і зір стає настільки слабким, що виконання повсякденних завдань стає складним.
Про це розповідає KURAZH
У столиці особливо актуальним стає питання діагностика катаракти Київ, оскільки велика кількість людей старшого віку та з високим рівнем зорового навантаження звертаються за допомогою. Діагностика є важливим етапом, який дозволяє не лише виявити захворювання, а й оцінити ступінь його розвитку, швидкість прогресування, а також доцільність і терміни проведення хірургічного втручання. У межах діагностичного процесу фахівець аналізує прозорість кришталика, вимірює внутрішньоочний тиск, вивчає стан сітківки та зорового нерва.
Ігнорування перших ознак катаракти може призвести до незворотної втрати зору. Саме тому регулярні обстеження після 40–45 років є необхідністю, навіть за відсутності видимих скарг. Особливо це стосується осіб із супутніми захворюваннями — цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, порушеннями обміну речовин. Рання діагностика — запорука ефективного лікування.
Методи діагностики катаракти: як визначити проблему
Сучасна офтальмологія має у своєму розпорядженні великий арсенал засобів для точної діагностики катаракти. Обстеження починається з візуальної оцінки прозорості кришталика за допомогою щілинної лампи — це дозволяє лікарю побачити будь-які помутніння. Наступним кроком є вимірювання гостроти зору, яке допомагає оцінити, наскільки катаракта впливає на повсякденне сприйняття зображень.
Обов’язковим етапом є офтальмоскопія — огляд очного дна, що дозволяє виключити супутні патології, наприклад, вікову дегенерацію сітківки. Тонометрія визначає рівень внутрішньоочного тиску, адже підвищені показники можуть свідчити про розвиток глаукоми, що потребує паралельного лікування. Також застосовуються УЗД очного яблука і біометрія, зокрема перед плануванням хірургічного втручання.
У більш складних випадках використовують оптичну когерентну томографію (ОКТ) для оцінки структури сітківки та стану зорового нерва. Ці методи дозволяють побачити навіть незначні зміни, які неможливо виявити звичайними методами. Завдяки комплексному підходу вдається отримати повну картину стану органа зору, визначити показання до операції та підібрати оптимальну інтраокулярну лінзу для подальшої імплантації.
Коли звертатися до лікаря: ознаки, що не можна ігнорувати
Однією з найбільших проблем при катаракті є те, що на початкових етапах вона не викликає виражених симптомів. Людина може списувати легке помутніння зору на втому або вік. Однак з часом з’являється ефект засвітів при яскравому освітленні, складність у читанні, спотворення кольорів і контурів предметів. Особливо насторожити має ситуація, коли один із очей бачить гірше, ніж інший, або коли зір стрімко погіршується без видимої причини.
Якщо зір стає тьмяним, виникає потреба частіше змінювати окуляри, а нічне водіння або перегляд тексту при слабкому освітленні викликають труднощі — це сигнал, що слід пройти обстеження. Не варто чекати, поки зір стане критично слабким. Чим раніше виявлено проблему, тим кращий прогноз щодо її усунення.
Профілактика також відіграє роль. Варто уникати тривалого перебування під прямим сонцем без захисних окулярів, дотримуватись здорового способу життя, стежити за рівнем цукру в крові та артеріальним тиском. Вчасне звернення до офтальмолога дозволяє зберегти якість життя та уникнути серйозних ускладнень, які можуть виникнути внаслідок прогресування катаракти.
