Max Тихий аб’юз — це форма насильства, яка залишається непоміченою, проте має серйозний вплив на психічний стан жертв. Ви можете прокинутися з почуттям провини, не розуміючи, чому. Партнер не підвищує голосу та не вживає фізичних дій, але його поведінка демонструє ігнорування ваших потреб, наприклад, він не запитує про ваш день і відвертається, коли ви просите про підтримку.
Про це розповідає KURAZH
Ознаки тихого аб’юзу
Психологи з клініки Майо зауважують, що 78% жертв тихого аб’юзу роками не усвідомлюють, що опинилися у токсичних стосунках, звинувачуючи у всьому «складний характер» партнера.
Інколи партнер ігнорує ваші повідомлення, а потім перекладає відповідальність на вас, заявляючи, що ви ускладнюєте ситуацію. Це не виправдання, а стратегія, яка поступово підриває вашу впевненість в собі.
Тихий аб’юз нагадує радіацію: ви його не бачите, але з часом ви стаєте слабшими. Один із найпоширеніших прийомів — пасивна агресія через бездіяльність. Наприклад, ви просите про допомогу в домашніх справах, але партнер не помічає очевидного безладу. Дослідження показують, що така поведінка викликає хронічний стрес, який можна порівняти з умовами війни.
Додаткові сигнали аб’юзу
Ще одна ознака тихого аб’юзу — мікрогазування. Фрази на кшталт «Ти впевнена, що я це говорив? Напевно, це тобі наснилося» змушують вас сумніватися у своїй пам’яті. На відміну від класичного газлайтингу, тут немає відкритих звинувачень, лише ненав’язливі натяки.
Також важливим сигналом є емоційний голод. Партнер може не забороняти вам спілкуватися з друзями, але після зустрічей вживає саркастичні коментарі, які змушують вас уникати спілкування. Фінансова задуха також є знаком аб’юзу: партнер «забуває» вносити свою частину витрат, ставлячи вас у скрутне фінансове становище.
“Як розпізнати отруту, яка не має смаку? Поставте собі три запитання: «Чи часто я почуваюся самотньою поруч із ним?», «Чи стала я виправдовувати його навіть перед собою?», «Чи зникли мої мрії та плани?» Якщо хоча б одна відповідь «так» — це червоний прапор.”
Для порятунку важливо повернути собі реальність. Складіть щоденник, в якому фіксуватимете ситуації, які викликають у вас відчуття спустошення. З часом ви зможете побачити патерн поведінки партнера.
Відмовтеся від чогось незначного, щоб перевірити реакцію партнера. Якщо його відповідь буде агресивною, це підтвердить дисбаланс у стосунках. Зрештою, важливо отримати зовнішню точку зору; друзі або психологи можуть вказати на те, що ви самі не помічаєте.
Тихий аб’юз може вбивати не лише криком, а й тишею. Але мовчання — це також відповідь, на яку ви заслуговуєте.
